Розглянуто питання утворень зон тектоно-магматичної активізації докембрію Українського щита. Висвітлено основні етапи тектонічної активізації структур кристалічного фундаменту території України в посткарельський період, а також етапи активізації флюїдизатно-експлозивного рудоутворення в аспекті мінерагенії алмазів і золота центральної області Українського щита. Проаналізовано роль процесів тектоно-магматичної (термальної) активізації в урановому рудоутворенні в породах фундаменту щита. Наведено порівняльну палеогеодинамічну характеристику гранітоїдів Східного Приазов'я за петрофізичними даними.

Рассмотрены вопросы образований зон тектоно-магматической активизации докембрия Украинского щита. Освещены основные этапы тектонической активизации структур кристаллического фундамента территории Украины в посткарельский период, а также этапы активизации флюидизатно-эксплозивного рудообразования в аспекте минерагении алмазов и золота центральной области Украинского щита. Проанализирована роль процессов тектоно-магматической (термальной) активизации в урановом рудообразовании в породах фундамента щита. Приведена сравнительная палеогеодинамическая характеристика гранитоидов Восточного Приазовья по петрофизическим данным.

Наведено геологічно та статистично обгрунтовані дані про середні значення розподілу хімічних елементів, петрогенних оксидів, фізичних властивостей у головних петрографічних типах гранітоїдів Українського щита. Висвітлено загальні риси еволюції гранітоїдних порід щита, описано палеогеодинамічні особливості процесів гранітоутворення. Викладено загальну характеристику металоносності гранітоїдів щита.

Приведены геологически и статистически обоснованные данные о средних значениях распределения химических элементов, петрогенных оксидов, физических свойств в главных петрографических типах гранитоидов Украинского щита. Освещены общие черты эволюции гранитоидных пород щита, описаны палеогеодинамические особенности процессов гранитообразования. Представлена общая характеристика металлоносности гранитоидов щита.

Описано глибинні процеси і теплові моделі тектоносфери Українського щита. Проаналізовано роль енергетики Землі у формуванні аномалій електропровідності у земній корі. Висвітлено аспекти енергетики магматичних процесів, вплив ендогенних теплових потоків на осадові породи земної кори. Розглянуто сейсмогравітаційний метод геокартування мінералогічного і хімічного складу, енерго- та масопереносу літосфери, процеси дисипації енергії і флюїдодинаміку в блоко-ієрархізованій структурі літосфери. Визначено вплив енергетики надр на формування буровугільних покладів Дніпровського басейну.

Описаны глубинные процессы и тепловые модели тектоносферы Украинского щита. Проанализирована роль энергетики Земли в формировании аномалий электропроводимости в земной коре. Освещены аспекты энергетики магматических процессов, влияние эндогенных тепловых потоков на осадочные породы земной коры. Рассмотрены сейсмогравитационный метод геокартирования минералогического и химического состава, энерго- и массопереноса литосферы, процессы диссипации энергии и флюидодинамика в блоко-иерархизированной структуре литосферы. Определено влияние энергетики недр на формирование буроугольных залежей Днепровского бассейна.

Викладено фізико-математичні основи та методики геофізичних методів досліджень земної кори: граві-, магніто-, електро-, сейсмо-, терморозвідок, ядерної та промислової геофізики. Розглянуто методи та методики підвищення ефективності геофізичних досліджень, зокрема, петрофізичні, геохімічні, а також комплексування даних досліджень.

Изложены физико-математические основы и методики геофизических методов исследований земной коры: грави-, магнито-, электро-, сейсмо-, терморазведок, ядерной и промышленной геофизики. Рассмотрены методы и методики повышения эффективности геофизических исследований, в частности, петрофизические, геохимические, а также комплексирования данных исследований.

Вміщено присвячений 140-річчю з дня народження академіка В. І. Вернадського стислий опис його наукового й організаційного вкладу протягом першої половини XX ст. у становлення та розвиток нової галузі геологічної науки - радіогеології. Її розвиток забезпечив не тільки створення сировинної бази атомної енергетики, а й появу нових фундаментальних напрямків сучасної геології - ядерного ізотопного аналізу, абсолютної геохронології геологічних утворень, ядерної геології.

Описано геологічну структуру Українського Щита (УЩ), зроблено його тектонічне районування. Наведено геолого-структурну характеристику гранітоїдних комплексів УЩ та їх провідних петротипів у Північно-Західному, Дністровсько-Бузькому, Росинсько-Тікицькому, Інгуло-Інгулецькому, Середньопридніпровському, Приазовському районах. Проаналізовано відповідність геологічного районування УЩ до структурно-тектонічного. Наведено відомості про петрографію й акцесорні мінерали гранітоїдів УЩ. З урахуванням результатів речовинно-петрографічного дослідження зроблено регіональне петрогенетичне оцінювання гранітоїдів УЩ, наведено їх загальну петрофізичну характеристику та визначено регіональні особливості формування.

Описана геологическая структура Украинского Щита (УЩ), проведено его тектоническое районирование. Дана геолого-структурная характеристика гранитоидных комплексов УЩ и их ведущих петротипов в Северно-Западном, Днестровско-Бужском, Росинско-Тикицком, Ингуло-Ингулецком, Среднеднепровском, Приазовском районах. Проанализировано соответствие геологического районирования УЩ структурно-тектоническому. Изложены сведения о петрографии и акцессорных минералах гранитоидов УЩ. С учетом результатов вещественно-петрографического исследования проведено региональное петрогенетическое оценивание гранитоидов УЩ, дана их общая петрофизическая характеристика, определены региональные особенности формирования.

Для складнопобудованого напружено-деформаційного середовища із активною геодинамічною ситуацією визначено низку ознак складу і фізичних властивостей порід, які використано в якості оціночного прогнозу локальних землетрусів.

Проведено геохімічне вивчення гранітоїдів формації рапаківі Українського та Балтійського щитів із залученням кількісних методів дослідження. Встановлено послідовність формування порід, визначено ступінь їх рідкіснометальності, виділено типи геохімічної спеціалізації. Висловлено припущення щодо геодинамічних умов становлення гранітоїдів.

По результатам исследований особенностей распределения химических элементов в плюмазитовых гранитах Украинского щита математическими методами установлено, что большинство литий-фтористых гранитов сформировано вследствие метасоматических превращений гранитов стандартного геохимического типа, которые были для первых субстратными породами. Поскольку емельяновские и игнатпольские рапакививидные граниты коростенского комплекса являются переходными образованиями к гранитам литий-фтористого геохимического типа, то в поле их развития можно ожидать выявления секущих тел циннвальдитсодержащих микроклин-альбитовых, а также гранитов пержанского типа, продуктивных на редкометалльное оруденение. Аргументируется также, почему граниты каменномогильского комплекса, которые по геохимическим параметрам относятся к породам этого же геохимического типа, являются менее интересными для геологов с точки зрения их практической значимости.

По результатам петро- и геохимических исследований гранитоидных образований Украинского щита (УЩ) и Западного Забайкалья с помощью методов математической статистики установлено, что на территории УЩ аналогом рудных гранитов гуджирского комплекса могут быть каменномогильские граниты. Предложены возможные варианты позиционного размещения некоторых исследованных гранитоидных комплексов Западного Забайкалья в схеме кислых образований региона.

Обгрунтовано використання фізичної пам'яті порід і мінералів, утвореної під час формування останніх за певних термодинамічних умов і зафіксованої у фізичних параметрах, складі та структурно-текстурних особливостях, для відтворення цих умов за визначенням інформативних петрофізичних характеристик.

Наведено огляд та аналіз існуючих класифікацій петрофізичних досліджень переважно природних і техногенних кристалічних утворень, а також визначено сучасні напрями подальшого розвитку цих досліджень.

Розглянуто петрофізичний аспект досліджень кристалічних гірських порід з метою оцінки їх придатності для створення геологічних сховищ радіоактивних відходів. Наведено приклад геолого-петрофізичної і палеогеодинамічної оцінки петротипів коростенського комплексу Волинського мегаблока Українського щита для системи геологічного сховища.

Мета досліджень - оцінка застосовності електромагнітних провісників від локальних землетрусів, які формують слабкоамплітудні електродинамічні явища в комплексі з гео- та петрофізичними даними. Дослідження просторово-часового зв'язку сейсмомагнітних ефектів із фізичними характеристиками геологічного середовища, чутливих до зміни напружено-деформованого стану, можна використовувати під час створення нових несейсмічних методів прогнозу локальних землетрусів. Результати математичного моделювання часово-просторових характеристик електромагнітного провісника, обумовлених дією пружних хвиль від локальних землетрусів на території Карпатського геодинамічного полігону, зіставлено з результатами геофізичного дослідження території, що передбачало структурно-геодинамічне картування, еманаційну зйомку, еманаційний моніторинг, магнітомінералогічне та петрофізичне вивчення ефузивних порід. Розраховані сейсмомагнітні ефекти від серії регіональних землетрусів Закарпаття мають складний просторовий розподіл. Значущі величини сейсмоіндуктивної компоненти намагніченості приурочено до вузьких локальних зон і пунктів підвищеного еманопрояву складного торон-радонового режиму еманування, а найбільші її знакозмінні значення пов'язано з площами розвитку ефузивних порід з генерацією розсіяних феромагнетиків, які містяться безпосередньо в кристалах піроксенів і плагіоклазів. Петромагнітне вивчення феромагнетиків такого типу показує їх належність до фаз високотемпературно-окисненого магнетиту та низькотемпературного маггеміту. Вперше розраховано часово-просторові характеристики сейсмомагнітних ефектів (приріст електромагнітної індукції) від слабких землетрусів для території Карпатського геодинамічного полігону та показано їх фізико-речовинний і структурно-геодинамічний зв'язок з ефузивними породами регіону. За результатами досліджень встановлено локальні зони на території полігону, де спостерігаються значні сейсмомагнітні ефекти й аномальні еманопрояви. Моніторингові спостереження в цих зонах варіацій геомагнітного поля, вимірювання концентрацій Rn (i To) в грунтовому повітрі та підземних водах, разом із сейсмометричною інформацією надасть можливість накопичити широкий експериментальний матеріал для створення надійних моделей електромагнітного провісника землетрусів.

На прикладі головних петрографічних типів продуктів пізньокайнозойського магматизму в межах Карпато-Динарського та Кавказького сегментів Альпійського покривно-складчастого поясу Східної Європи наведено геологічні та статистично обґрунтовані дані про середні значення розподілу широкого спектра хімічних елементів, петрогенних оксидів, фізичних характеристик, які можуть бути використані як реперні при місцевих і регіональних зіставленнях, палеогеодинамічних реконструкціях. Розглянуто окремі характерні аспекти практичного використання масової петрогеохімічної та петро-фізичної інформації як для території цих регіонів, так і Українського щита.